[color="#6200ff"][i][b]…Бринить сльоза у мене на щоці…
Загострюється в свято-одинокість…
Горять ліхтарики –святкові повзунці
Кому потрібна ця слабка розмоклість?
Шукаю радості і простоти тепла,
І кожен Новий рік чомусь тихенько плачу…
Не думаю,що в тому кра-мо-ла…і…
Та де ж ти бо ,мій слізний вимикачу??
Я знаю й вірю- ти до мне йдеш,
Через сніги і хуґу й буревії…
Свою любов велику принесеш
Й роздмухаєш душевні ностальгії…
Йой,Думки мої - душевні манівці...
Кому потрібна ця слабка розмоклість?
Ти витреш сльози в мене на щоці...
І проженеш далеко—о-ди-но-кість...
07.01.2018р
/ на світлині-шматочок центральної святкової вулиці
нашого маленького містечка /
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2018
автор: Валентина Мала