Есть минуты, когда не тревожит
Роковая нас жизни гроза.
Кто-то на́ плечи руки положит,
Кто-то ясно заглянет в глаза...
И мгновенно житейское канет,
Словно в темную пропасть без дна...
И над пропастью медленно встанет
Семицветной дугой тишина...
И напев заглушенный и юный
В затаенной затронет тиши
Усыпленные жизнию струны
Напряженной, как арфа, души.
Июль 1912
Автор: Александр Блок
ПЕРЕСПІВ Світлани Крижановської (Маярчак)
Є хвилини, коли не турбує
Повсякденна життя суєта.
Хтось один раптом гору зруйнує,
Що піднялась на стежці життя.
І миттєво життєве розтане
Чи впаде в темну прірву без дна
А над прірвою знову постане
Веселкова чарівна дуга.
І наспі́в приглушений юний
Знов озветься всередині нас
Десь позаду залишаться будні,
А із ними - напружений час.
14.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2018
автор: Світлана Крижановська