Зима розкрила свої крила,
Сипнула пір’я з подушок,
Лелечим пухом землю вкрила,
Скувала панцером ставок.
Ще зачепилась за Калину
Й дала їй з голок кожушок.
Спустилась тихо у долину,
Відкрила з перлами мішок.
Верба виблискує в алмазах
І Дуб, і Липа, й Ясени.
Берези-діви в срібних стразах.
На Кленах сяють ордени.
А як розбіглася по полю,
Все забіліло навкруги.
Вітрам, мов коням, дала волю.
Куди не гляну – скрізь сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770121
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.01.2018
автор: Східний