В льодах замерзла Антарктида біла
І безсловесно спить в крижинах.
Іскрить холодне кришталеве тіло.
Обрамлена у стрази спина.
Мабуть, зима заснула з нею разом,
До нас не завітала в січні.
Слабкий зв*язок, чи долітають фрази?
Задумалась зіркова вічність.
Земля скучає без сніжинок блиску,
Без віхол у тумані плаче.
Не втрать, царице, снігового хисту,
Ти ж одягала від Версаче.
І пухом снігу притруси уміло.
Лети мотивом сніжно-білим.
Не втрать, не втрать свої сріблясті крила.
Чекаємо, красуне, мила.
Блискуча Антарктида у мовчанні,
У кришталевім спить бокалі,
А ми зустрінем фейєрверком зрання,
Зими діждемось супер-ралі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770129
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)