На поріг завертає Даждьбог,
Україна моя - воскресає.
Скоро викине нечисть Парох,
Із Синами в цей світ повертає.
У сузір’ях зірки запалив,
Нам у Всесвіті силу черпає.
Сліпу темінь Святий освітив,
України… скрижалі виймає.
Свята ж рідні у нашій душі,
Неспроможні їх зайди скарати.
Відійдуть лише назви чужі,
Не дали ж наших свят відібрати.
Не співатимем оди чужим,
За Богами своїми тужава,
У печінках єрейський режим,
На шприцах уже голка… іржава.
Своє виправим предків числом,
Полотнище святе перевернем.
Заметемо чужих помелом,
Імена свої кровні повернем.
Повертають уже з «манівців»,
Волхви – вої… князя Святослава.
Своїх славимо… рідних богів,
Тож Даждьбогові нашому слава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2018
автор: Миколай Волиняк