Не снить Баба камяна

Як,  чого  так,  низько  впали,
Чи  ж  не  чули  Кобзарів?
Бога  рідного  зміняли,
Й  світ  у  темряві  змарнів.

В  церквах  злодії,  путани,
Жи.и  в  раді  й  атя…  ман.
Кагєбісти  -  капітани,
Славлять  С.ру  і  Йорд.н.

Єр.сл.м  у  нас  будують,
Явно  хлопчики…  не  фарс.
Всьо  в  офшори  колядують,
Й  не  питаються  у  нас.

Вкрали  стрижні  з  Вавілону,
Розплодилась  сарана.
Тож  звільнімося  з  полону,
Баба…  встала…  камяна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2018
автор: Миколай Волиняк