ПОДОРОЖ У ВСЕСВІТ
ВУДІ ПОЛ ҐРЕЙ
ЧАСТИНА ДРУГА КАЗКОВИЙ СВІТ ВСЕСВІТУ
-«Увага! Через 5 секунд починається вертикальний зліт. Усім перебувати на своїх місцях! 1 – 2 - 3 - 4 – 5. Старт! Машина повільно зривається уверх. За склом пролітають дерева, під ногами втікає геть місто, річка, гори на виднокраї, але згодом і це перетворюється у маленьку цяточку на великій кулі з чарівною назвою Земля. Господи! Яка ж вона прекрасна, наша матінка Земля.
-«Дідусю! А чи не можна встати, підійти до скляної стіни і все як слід роздивитися.» - нетерпляче запитує маленька
-«Ще трішки потерпи .А тим часом я хочу познайомити тебе з приладами, які ти бачиш перед собою. Ось перед тобою руль управління. Він подібний на джойстика з play station, з комп’ютерних ігр, або ж, руль управління у всіх, практично, літальних апаратах. Трохи далі основний монітор. Клавіатура подібна на ту що у тебе на комп’ютері. Включай кнопку пуску. Тут усе відбувається дуже швидко. Такі поняття як «завантажується», або ж «завис» абсолютно відсутні. Це технології 22 сторіччя. Програма UNIVERSE 2021 автоматично виправляє будь які збої у долі секунди. Запускай основну програму Всесвіт і 4 кнопками керуй картинкою перед собою. Перед нами відкривається зоряне небо у всій своїй красі. Тамує подих!
-« Дідусю! Це жива казка! Це живий, справжній планетарій. Ой, лишенько. Я забула включити свій планшет, щоб усе це диво записати. Не турбуйся. Я включив програму відео запису корабля, і, у кінці подоожі ти скачаєш собі на комп'ютер.» - продовжую.
-«Невже я зможу усім своїм однокласникам на уроці після канікул продемонструвати цю дивовижну картину зоряного неба.» - запитує.
-«Звичайно зможеш. Пам'ятай- це тільки початок подорожу у диво Всесвіту. Тут, правда, є маленьке, але…» - таємниче шепочу.
Ти не зможеш нікому розказувати про лімузин, ліс, галявину, 3-х палубний корабель, і те що ми на ньому двоє пілотів.Та врешті решт – хто ж тобі повірить. Я пропоную наступне. Все що ти запишеш – це буде фантастичний фільм, а усе до нього – твій сон.
Домовились?» - запитую.
-«Та домовились.» - неохоче погоджується Настуся.
-«Увага! Корабель проходить атмосферу. Через 15 хвилин Ви зможете покинути місця і до кінця подорожі робити, що завгодно. До речі відвідайте залу невагомості. Враження будуть незабутні.
-«Дідусю! Я так хочу відвідати залу нерухомості. Коли ми зможемо це зробити?» нетерпляче запитує маленька.
-«Залишилось почекати усього 15 хвилин. За цей час я хочу розказати тобі дещо про Всесвіт. Це Метагалактика, яка складається з понад 100 мільярдів галактик. А вони у свою чергу поділяються на туманності, планети, сузір’я, зірок та інших космічних тіл. Наша планета Земля відноситься до галактики під назвою Чумацький шлях. Відстані між космічними тілами вимірюються у світлових роках. Так, приміром, від Сонця до наступної, найближчої зірки відстань складає понад 4 світлових років. Насамкінець я хотів би тобі назвати планети, котрі входять у Сонячне систему.» - продовжував я розповідати.
-« Дідусю! Дозволь я тобі трохи допоможу. І так, наступною, після Сонця, планетою є Меркурій, а потім, відповідно, Венера, Земля, з її супутником Місяцем, а потім ідуть Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон. Усі ці планети обертаються навколо Сонця протягом різного часу. Так, наприклад, наша планета Земля повертається навкруги Сонця протягом одного року.» -продовжила моя розумна онученька.
-« Боюся, Настусенько, що незабаром я можу залишитися без роботи. Коли ти встигаєш усе це дізнатись?» - запитую з цікавістю.
-«Усе дуже просто. Я не люблю грати в комп’ютерні ігри. Натомість, я щодня відвідую Вікіпедію – це сучасна енциклопедія.»-продовжує Настуся.
-«Ох, ти ж у мене розумниця! Настусю! Ми вже можемо відправлятися до зали невагомості!» - продовжую.
-«Ура! Я зараз стану невідомою. Дідусю! Доганяй!» - і бігом побігла до заповітної зали.
-«Настусенько! Короткий інструктаж. Тут є троє дверей. Їх треба відчиняти поступово, і, тільки тоді, коли ти зачинила попередні двері. Зрозуміла, голубонько, ти моя?.» - інформую маленьку.
Нарешті ми у залі. Нас миттю піднімає у повітря відсутність земного тяжіння.
-«Wow! Дідусю1 Це так круто!» -вигукує маленька, і, не розрахувавши своїх рухів раптом вдаряється у стіну. На щастя. Стіни зали покриті спеціальним м’яким покриттям, яке захищає відвідувачів від серйозних травм.
Навіть я, декілька разів наштовхувався, або на стіну, або ж на стелю. Людині потрібен певний час для адаптації. Незабаром наші рухи стали більш координованими. У мене у руках була пластикова пляшка води. Я спеціально відкрив її кришечку, і, ніби ненароком пролив рідину. І що ж тут відбулося. Вода не пролилася на підлогу, а ніби застигла і плавала капельками по залі. Це було просто неймовірно. Нарешті я зрозумів, що ми можемо виходити.
За дверима Настуся мене запитала:
-«Дідусю, а чому, раптом, усе тіло стало таким важким?» - запитала красуня. І тут же сама дала відповідь на своє запитання.
-«Згадала. Уся справа у тяжінні. У стані нерухомості – воно відсутнє. А за межами зали – воно знову діє. Це так цікаво. Шкода, що мої однокласники цього не зможуть побачити» - з сумом продовжила.
-«Настусю! Прийшов час відвідати оглядову зал й нарешті побачити зоряне небо!» - пропоную. Настуся міцно вхопила мене за руку і потягнула до сріблястих сходів.
- II –
Продовження буде…
12:30 – 02:45 08.01.2018 Івано - Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2018
автор: Woody Paul Grey