Вишивала матуся переплетені долі,
На широкім ллянім рушнику.
Все червоне – це щастя, усе чорне – це болі,
Мов життєві стежки на віку.
Пр: Споришеві дороги, поруч неї калину,
Синє небо безхмарне, золоті пшениці.
Вишивала матуся, мов портрет України,
Її ніжну усмішку на тривожнім лиці.
Переплетені стежки – переплетені долі,
Мама вишила на рушнику.
Що боронить від лиха, захищає від болю,
Всю родину на їхнім віку.
Пр.
Материнський рушник бережіть для родини,
Де червоні і чорні нитки.
Щоб цвіла буйним цвітом дорога Україна,
Мир у ній зберігався віки.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770347
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2018
автор: СЕЛЮК