Привіт, а я прийшла...
Стомилась трохи-
Суть не в тому.
Ти подивись ...
Для тебе принесла
Свою розмову...
Не відвертайся!
Що ж ти так мовчиш...
Поглянь у очі!
Може зрозумію...
Я бачу у душі кричиш.
Та усміхнешся-
Плакати не вмієш...
Вже вечір небозвід голубить...
А я дивлюсь
І далі ти мовчиш!
Мені здається ти мене не любиш....
А ти згадаєш, що було колись.
Вже день новий
розплющив свої очі.
А я дивлюсь,
Ти маришся мені...
Тебе до болю пригорнути хочу!
Та гордість стримує, я буду як і ти...
Ми у мовчанні ступору заснули...
Нам снився сон...Сплетіння наших рук...
І ми серцями притулились...
І слів душі почули звук...
І слів не треба, жестів також!
В очах всі фрази і сліди!
І замість Того щоби плакати
Ми зрозуміли куди йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Ірина Олійник