[b][i]"У просторі і часі питання екзистенції
Випливають часто на поверхню,
Й потребують особливих знань…
та...завжди знаходиш виправдання
своєї ліні чи небажання (можливо,-невміння...)
приліпитися до її величності Мудрості..".=Валентина Мала[/i][/b]
*************************************
[color="#4400ff"][i][b]
Не може народжений повзати-в небо злетіти!
Зірок досягти, прямувать по орбіті
Високих думок…
Не може бездара оформити звіти,
Чи щось дослідити,нове щось відкрити-
-Буде «лити пісок»…
Не може слабкий заґнуздать незалежність
І вправно виходити з різних проблем
-за браком уміння...
Не можна змінити дорослу людину,
ЇЇ вподобання й смаки та характер…
-Без трати терпіння!
Не можна поставити в небо драбину,
Себе перестрибнуть,народитися знову
-Цю думку сховай!
Не можна життя повторити,зовсІм не грішити,
Час повернути,про совість забути..
Знай про це,знай!
А знання про усе,що навколо людей і про них...=
тобі допоможуть ,скажи їм:"Привіт!"
А Віра,Надія, Любов,Доброта,Красота
Нас спасають і рухають світ...
10.01.2018р
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770527
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2018
автор: Валентина Мала