Ти та я…

                                         [[i]  [color="#ff0000"]  Незабутні  ці  хвилини
                                               життя…  Славетний
                                               край…  Хороші  люди…
                                               Надії…  Молодість…  
                                     [/color][/b][/i]
[i][b][color="#23235c"]Місяць  в  півнеба…  Хвилі    шепочуть…
Мов  немовлята  круті  береги
В  люлі  заснули,-  а  з  ними  і  люди…
Тихо  у  Вічність  спливає  вода…

А    ти  та  я  хазяйнуєм  в  наметі,-
Тихо  і  затишно,-  спокій  в  душі…
Луки    пашіють  теплом  конюшини,  
Світить  Радичів  здаля  світляки,-

Ще  за  всесилля  червоної  волі
Божу  споруду  знайшла  тут  біда,-
Якщо  з  узвозу  піднятись  до  Храму,-
Страшно  дивитись  на  стіни  в  крові…

Тихо...Замріяно...  Стихло  довкілля,
Котитья  вільно  посестра  в  Дніпро,-  
Виполов  з  корнем  отруйне  те  зілля,-
Кров'ю  просякнуте,-  мудрий  народ...  

Сном  заколисані  Новгород*,  Короп,-
Свідки    Батурина  зраджених  справ…
Сом  десь  гуляє,  бо  котиться    хвилька,
Стих  вітерець...  Пролетіла  сова…

Глянув  на  Тебе,-  красива  і  ставна,-
Долі  дарунок  за  мрії  стійкі...
Щастя  нам  стелять  ці  люблячі  руки…
Спокій…  Кохання…  Надії…  Ріка…
[/color][/b][/i]
                                                 [i][b][color="#5555cf"]Новгород  –  Сіверський*
                                                 Це  звідси  князь  Ігор
                                                 ходив  на  половців…[/color]  [/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770555
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2018
автор: Янош Бусел