У селі зимові свята –
Як відпустка від роботи,
Коляда звучить так радо,
Хоч щоденні є турботи.
Після храму ходять в гості,
До стареньких й до малечі.
Кажуть найпростіші тости,
Й полум’яні чути речі.
Все безпафосно, всі свої –
Бо знайомі від пелюшки.
Хоча... є свої герої,
бізнесмени й Попелюшки.
Тут Вертеп за вечір ставлять
від народу режисери,
І придумують спектаклі
У живій чудній манері.
На Меланку карнавалять –
Що ховаються театри!
У селі – як свято славлять –
Відкриваються таланти!
Після всього – "фестивалять"
за лаштунками, десь в клубі, -
та це молодь так гуляє,
по хатах йдуть старші люди.
Того гарного запалу
вистачає, щоб трудитись,
Щоб жили селяни в мирі –
Треба вміти веселитись.
В гурті створиться громада,
Одне одному розрада.
Як село одна команда –
Буде і держава рада!
Віршик новий зі старих спогадів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770666
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 10.01.2018
автор: Яна Бім