Впустити біль – і втратити свідомість.
Як жити безсвідомо? Дійсно, як?
А як тоді? А що тоді натомість?
Збиратиме хто волю у кулак?
Хто сил надасть не витекти назовні,
Не стерти світом русел власних "Я"?
"Над Я" й "Воно" – всі поділи умовні,
Та біль реальний. Сутносте моя,
Чому тобі, свідомій й безвідомій,
Тягар на плечі вибором ляга.
Надмірний щем - душа у стані коми.
Хто біль долає болем – воскреса.
О, будьте милосердні, Небеса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770702
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2018
автор: Серафима Пант