Сказати хочу, друже, без прикрас,
що ми з тобою на краю безодні –
настав нарешті розпроклятий час,
не буде завтра краще за сьогодні…
Та ми самі б собою не були,
носи якби схилили й склали руки.
Ми будем пити, друже, як пили,
а печінки – залишим для науки!
10.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2018
автор: Олександр Мачула