Ми жити не встигаєм вже!

Живи,  навчався  і  працюй,
Здобудь  освіту  і  роботу.
І  разом  ще  життям    керуй,
І  не  зважай  на  всі  турботи.

Щодня  ходи  в  той  інститут,
Щодня  вивчай  щось  неважливе.
А  на  шляху  стільки  отрут,
Хіба  ж  так  проживеш  щасливо?

Після  навчання  йди  працюй,
А  якщо  ні  то  вчися  далі.
І  шлях  в  життя  собі  малюй,
І  знову  ти  забудь  печалі.

Ти  кожен  день,  то  там,  то  тут,
Не  маєш  часу  покохати.
Переживеш,  ще  буде  час,
А  часу  можна  вже  й  не  мати.

А  час  летить,  роки  проходять,
Ось  і  диплом,  і  гроші  є.
Але  нема  кохання  в  серці
І  ти  не  знаєш  хто  ти  є.

І  ти  чекаєш,  віриш  в  диво,
Ще  буде  все,  ще  час  прийде.
Та  ні,  не  буде  вже  нічого,
Ми  жити  не  встигаєм  вже.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2018
автор: Тетяна Весна