Безсонні ночі, зовсім не до сну,
Болить душа. Куди її подіти?
Отак не спиш вже нічку не одну,
Не знаєш, як цей біль перетерпіти.
Ідуть години мляво,як старці.
Коли той ранок,звідки виглядати?
Зацвірінчали сиві горобці,
Ну, от, нарешті, можна вже вставати.
На жаль робота валиться із рук,
Не може душу сонце обігріти,
Терзають ревнощі,як чорний крук,
Думки, думки,забулось як радіти.
І серце то заб'ється, то замре,
То кине в жар,то холодом накриє
Ніхто того в житті не розбере,
Чому воно безжалісно так ниє.
Болить душа, терзає груди біль,
Від сліз давно почервоніли очі,
І скільки вже пройшло оти неділь,
Які важкі і довгі темні ночі.
Чи був обман, чи вигадка то все,
Чи то надумалось? Не знаєш,що робити.
Що день мені наступний принесе?
А хочеться ж і жити і любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2018
автор: Віктор Гала