Чи Вам відомо, як згоряють пелюстки, як помира душевна цнота,
Раптово зірваних, схвильованих квіток, обійманих проміннячком,
Що ж може бути краще в їх житті. Та нестерпна, підступна духота.
Вони до смерті підкорені й обмануті цим мінливим коханнячком.
І я, як вони, Вами наостанок приголублена і покинута нині зів'яла,
Й поверне до життя лише стара відьма. Ми відродимось зіллячком,
Тим, яким Ваша обридла душа стане зігріта, а потім навік отруєна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Ілена Аксельссон