Я залишаю свою третю думку вдома,
вона стереже песика,
танцює під звуки гальярду, випадає у вікно, гладить кота, що видерся через паркан, вчіпляється йому в шию, тримаючись міцно , несеться в прірву , кіт впирається, намагаючись позбутись її ще до закінчення польоту вглиб і вниз , вилітає через край моря,приземляючись в райській долині всіх моїх думок, окрім перших трьох , які є твої, що ними ти мене завжди любиш, пестиш, маніжиш, кохаєш, цілуєш, не відпускаєш до кінця усіх світів, бо то є яма, з якої ніхто із закоханих ще не вибрався.
Чому дивишся, кинь вже врешті ту рятівну мотузку. Мені треба вийти на третій і знову почати до першої.
Де той клятий кіт?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Караулин Оскар