Стрибок у невідоме. І...лечу ?!
Ти підхопив...Неначе пташці в крила
чи кораблю у підняті вітрила,
вділив своєї сили досхочу.
Такий стрімкий та пристрасний політ.
Відчула мить, перехопило подих.
Ніяких сподівань і планів жодних -
лише бажання обійняти світ.
Я вся тремчу: промерзла чи боюсь?
На землю? Ні! Вбираю твою силу.
Цілуй моє волосся, мою шкіру...
Тобі я довіряю так, чомусь.
Ти вільний вітер...А мені вже час.
Але душа не може не літати!
Я буду завтра знов тебе чекати.
Я дуже хочу відчувати "нас".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Юлія Сніжна