[b]СЕНС[/b]
У вічних пошуках краси,
До світла щирої любові,
Йдучи́ крізь себе і часи
У життєрадісній діброві,
Ти чуєш тихі голоси
І гуркіт зкам’янілий крові?
То з пекла брязкають списи
І стогнуть батоги шовкові
У темних сховах. Чорні пси
Роздерти рвуться веселко́ві
Чекання мрій. З краплин роси
Чи спрагнуть вени джерело́ві,
Щоб не зотліти й до весни
Пробігти осінь? Не в півслові
Себе вшкребти в літопис й сни,
В життєві зорі світанко́ві.
Взнай сенс таємний й затисни
В дум зойки серця колискові.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]12 січня 2018 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770945
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2018
автор: Гай-Нижник Павло