Ти є.
Ти просто є.
Це так багато в цей зимовий вечір.
Це знову прагнення нового,
Викидаючи старі і непотрібні речі …
Ти була.
Ти завжди була.
Я просто тебе не помічав у цій колотнечі …
Я не бажав нічого нового,
Я не виходив за буденність і не бажав утечі …
Ти будеш.
Ти завжди будеш.
У твого тепла немає кінця …
Як багато світла у твоєї душі …
До неї у просторі вже послано гінця,
Зіграно симфонію, написано вірші …
Чи була любов завжди?
Чи міг хтось її створити?
Хіба можна сказати іди
Тому, хто не вміє ходити ?!
Так виходить, вона - сенс всього,
Хіба можна сенс комусь створити?!
Його можна тільки зрозуміти,
А щоб розуміти, треба зберегти …
Бажано своїм життям, а не чужим,
Бажано своїми мріями, а не чужими,
Тоді ображений не буде злим,
Буде втішений, оточений Своїми …
Це значить, що вона у нас живе завжди,
Потрібно очі ши́роко відкрити,
Щоб побачити пройдені світи,
Де я уже мав щастя тебе любити …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Дружня рука