Село моє, бурштинове село,
Мої льони з дитинства сині.
Й старе на хаті буськове кубло,
Ще пам’ятає ночі журавлині.
Колись його будили ковалі,
Дзвінкоголосо повнили етюди.
Несли весну птахи їм на крилі,
Ранкова радь наповнювала груди.
Я виростав в любові, серед див,
Чередників бо… верби колихали.
Світанок босих в росах голубив,
А жайвори ніде так не співали.
В душі моїй, як стежка пролягло…
Журавлики з їх криком у дубинні.
Село моє ти… - Дубівка село,
Лежить в корчах у серці на Волині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2018
автор: Миколай Волиняк