Так інколи мало потребує душа

Так  інколи  мало  потребує  душа.
Місяць  на  небі,  в  гаманці  -  ні  гроша.
Для  щастя  насправді  нічого  не  треба,
Лиш  свіже  повітря  і  ніч  просто  неба.

Так  важко  вловити  споко́ю  момент,
Блаженство  не  купиш  за  сотню  чи  цент.
Жити  лиш  сіро  й  померти  так  –  жах,
Шукай  своє  щастя  в  звичайних  речах.

Насправді  воно  –  не  більше,  ніж  мить,
Але  вона  варта  то́го,  щоб  жить.
Коли  злі  думки  туманять  твій  розум,
Приглянься  уважно  –  щастя  під  носом.

06:50//12.07.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771053
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Podolyanyn