Інколи тобі просто хочеться померти.
Згнити десь у лісі, де ніхто не знайде.
Пройти повне коло, а чи можливо
стати знахідкою археолога,
що тебе обов'язково вивчить і прокласифікує.
Кожну кісточку, одну за одною.
А потім збере й відправить до музею,
щоб інші теж стали
свідками твоєї стародавньої смерті.
Інколи тобі так хочеться померти.
Стати вічністю без імені й назви.
Розкластись на елементарні складові,
що будуть добривами
для безлічі кращих життів.
Інколи
ти просто забуваєш
про свій всепоглинаючий страх смерті.
復活身
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771058
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Fukkatsumi