Світло вже згасло повільно.
Мій океан давно спить.
Душі моєї загадка
Хоче розгадку впустить.
Ключ несміливо подам я,
Ніби цього не роблю.
Ніби про це я не знаю,
Двері тобі відчиню.
Погляд спущу для годиться,
Мовчки у бік подивлюсь.
Тільки би ти залишився.
Тільки би цим не жахнувсь
Що там за цими дверима?
Що там тепер бачиш ти?
Правду, одну лишень правду
Я відкриваю тобі.
Що буде потім? Так страшно.
Я цього хочу таки.
Вимовить складно і тяжко:
"Будь тут, залишся, не йди".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2018
автор: Майя Калинская