Перестуком вагонять колеса,
Побратими заповнили зал.
В сльозах радощів лишні словеса,
«Маріуполь»… прийшов на вокзал.
Як солдати… ялини звелися,
Побратима стрічає сім’я.
Братове, як один обнялися,
Україна тут… наша земля!
На пероні лаштуєм гостину,
Вип’єм друже наш чарку вина.
Щоб завів ти скоріше родину,
Щоби швидше скінчилась війна.
Щоб ви діток своїх народили,
Ми ще й вдома накриєм столи.
Щоби зайди Вкраїну звільнили,
Щоб Дніпром їхні кості спливли.
Возрождає ’ся ВкрАїни Слава,
Хвилі буйні Ревучий несе.
Повертається доля ласкава,
Україну… Господь збереже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2018
автор: Миколай Волиняк