Я бачив, як брати вкушають тіло Бога
і кров’ю запивають усе те…
Лежить куди в нелегкий час життя дорога?
Куди вона усіх нас приведе?..
До спадщини Творця підхід такий хвилює,
картина ця спокою не дає,
бо один одного їдять миряни всує
і ладні горло гризти за своє.
Та за своє – то півбіди, вражає інше,
на даний час біда в другому вже.
Їдять живих людей і з кожним днем все більше,
ще й кров’ю запивають, за чуже!..
14.01.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771312
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: Олександр Мачула