Скільки гарних слів існує в твоїх вустах
Може й не завжди щирих, але солодких,
Схожих на білих метеликів
Серед мерехтінь січневої пори…
А я ніколи не чекала зими,
Бо любила над усе пізнє цвітіння
вишні. І в повітрі безліч кульбаб.
А осінню – жовте намисто,
Хоч і не в твоїх руках.
А як хотілось, щоб саме ті руки
Торкнулися вологості уст,
Щоб ласка і теплий подих
Мене запевнили в тім, що ти тут.
Що ти поряд, хоч ти не літо.
Ти не осіння злива, не весняний цвіт.
Ти моє натхнення, ти моє терпіння
Стількох літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: Nelly