Тримай себе у руках (і сміх, і гріх)

Серце  б'ється  140  ударів  в  хвилину,
бо  вона,  дуже  м"яко  іде,  наче  кішка.
В  напівтемряві...  напівгола...  до  ліжка...
(Тримай  ще  себе  у  руках!  Витри  слину!)

На  вушко  муркоче...не  розберу  фраз:
чи  мур,  чи  то  мяу  -  аж  мурахи  по  шкірі.
Всі  кігтики  в  тіло,  подібно  рапірі.
(Тримай  ще  себе  у  руках!  Ще  не  час!)

Так  м'яко,  пластично  так,  вигнулась  спи́на...
Уже  на  коліна  присіла...так  ніжно...
І  дивиться  в  очі...Так  солодко  й  грішно
всміхається...Все!!!  Загубився  хлопчина....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771520
Рубрика:
дата надходження 15.01.2018
автор: Юлія Сніжна