Горшки на плоті притрусило снігом,
А біля плоту замело кущі.
Лиш з коминів пахтить свіженьким хлібом,
А небо сірі одягло плащі.
Стоїть в саду у смутку стара груша,
На гілках розмістилися сніги.
Слабенький вітер гілля ледь ворушить,
Здалеку чути чайчине –«киги».
Сичі у гаю задрімали наче,
Прогнулось гілля голубих ялин.
Похмуре небо, що ось-ось заплаче,
Збирає фарби для нових світлин.
Почався сніг, знялася хуртовина,
У молоці скупалося село
І поховались у снігу хатини,
І всі сліди відразу замело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771576
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2018
автор: СЕЛЮК