Віконця морозить журба кришталево-сріблиста,
З імли виринають обличчя, немов з небуття…
А щастя приносять лиш втілені мрії дитинства
В буденне і непередбачене наше життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771688
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2018
автор: Протоієрей Роман