Женучись за світилом слави…

Женучись  за  світилом  слави
Та  его  тішачи  своє,
Я  врізав  соло  в  дві  октави
(на  більше  горло  не  дає).
Напнуті  дзеленчали  струни,
Гітара  плакала  романс,
Ліпила  ніч  на  вікна  руни
Зі  снігу  (від  зими  аванс).
Я  проганяв  нудьгу  і  біди,
Бо  ж  не  пішак  –  козирний  туз!
І  чемні  мучились  сусіди,
Клянучи  всіх  на  світі  муз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771698
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 16.01.2018
автор: rutzt