Увесь цей світ, ці трави й солов'ї,
цей дім під кленом, де я ріс й зацвів,
де серцем я від сірості вцілів,
людей за доброту я полюбив –
сердешний край – скарби усі мої...
Духмяний цей акацієвий дим,
вишневий, яблуневий цвіт весни
і призьби на хатах від старини –
усе це у душі моїй бринить:
ромашки, річка, степ, луги й сади...
Все у моїх віршах та у піснях,
що відпускаю їх, як пташенят –
у думах, що хмарками тут летять,
у буднях і серед життєвих свят,
в журливих і веселих світлих днях...
Увесь цей світ, якого подих жну
і Божий, що у серці повсякчас.
О, Батьківщино, сива без прикрас –
чи пам'ятаєш, пересічних нас,
що вірність і любов несуть одну?
17.01.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771832
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2018
автор: Променистий менестрель