Кутя холодна вже давно,
Різдвяна свічка догорає,
А мама, вп'явшись у вікно,
Дітей в надії виглядає.
Та син десь в Польщі діточкам
На їх навчання заробляє,
Дочка у Австрії панам
За гроші хату прибирає.
Син другий фурою застряг
Десь у засніженому Відні
І зі сльозами на очах
Різдво святкує у кабіні.
Бо то такий вже прикрий час,
За щось же жити вони мусять,
Та хоче вчути ще хоч раз:
"Христос рождається, матусю!"
Самотність - найлютіший кат,
Чекання - мука настрашніша
І вже не хочеться й тих свят,
Якщо воно без найрідніших.
...Кутя холодна вже давно
І вже давно в хатині темно,
А мама дивиться в вікно,
Хоч сльози шепчуть що даремно...
15.1.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: тарпик