Сніг.

Сніг  струмком  розтанув  знов  
Не  залишилось  слідів
Шепіт  губ:  та  де  ж  любов?  
Лиш  вода  без  берегів.

Вітром  знявся  і  злетів
Небом  зоряним  поніс
До  найдальніших  світів
Ту  чарівну,  млосну  ніч.  

Я  завіюсь,  не  весну
А  кохання  серцем  пити
Зможу  талу  воду  ту
Знову  в  сніг  переродити...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Ормузд