Сніг струмком розтанув знов
Не залишилось слідів
Шепіт губ: та де ж любов?
Лиш вода без берегів.
Вітром знявся і злетів
Небом зоряним поніс
До найдальніших світів
Ту чарівну, млосну ніч.
Я завіюсь, не весну
А кохання серцем пити
Зможу талу воду ту
Знову в сніг переродити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Ормузд