Si vis pacem, рara bellum!
(Хочеш миру – готуйся до війни!)
Корнелій Непот (99 – 24року до н.е.)
Пора шаблі гострити.
Господь, не без милості,
Козак, не без долі.
Не може він вічно,
Сам жити в неволі.
В нас так було завжди,
З часів Гетьманщини.
Боролись за Волю,
Руси – України.
Ті лицарі славні,
Завзяті, відважні.
Молоді, красиві,
Такі були справні.
Що кулі ворожі,
На льоту ловили.
А в шабельнім бою,
Вони всіх косили.
Пам’ятають добре,
Дюнкерк і Варшава.
Покрита китайкою,
Козацькая слава.
Кримчаки, поляки,
Турки, московіти.
Не дали козакам,
На місці сидіти.
Рідну землю, свою,
Завжди боронили.
Життя і свободу,
На шаблі носили.
Хіба іншу долю,
Могли вибирати.
Сусідів найближчих,
За недругів мати.
Так і було колись,
Нині залишилось.
Пройшло три століття,
Мало, що й змінилось.
Дістає Вкраїну,
Її східний сусід.
Пора шаблі гострить,
І з́́́́́биратись в похід…
09:40.01.01.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771933
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.01.2018
автор: Михайло Онищенко