Я можу порадіти, можу й ні,
Можу сміятись, можу сумувати.
Можу дивитись тіні на стіні,
А інколи сумну сльозу ковтати.
Душа радіє, як дзюрчить струмок,
Коли весна, коли сади у цвіті.
Як назбирав у пригорщі думок,
Які гудуть немов несамовиті…
Обняти часто хочу всіх і вся,
І в товаристві прагну порадіти.
Живу я на землі і тішуся,
Бо я і друзі, наче мак у житі.
Приємно так буває на душі,
У ті часи, коли зове сурма.
Радіє все і радість, як рушій,
Лиш музики , що для душі, нема…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771962
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2018
автор: СЕЛЮК