Якщо би жили ми у вимірах кількох.
Одразу. І не були рабами часу.
Сюжет Один. Солдат. Ти захищаєш рідний край.
А сюжет Два: поет. Мовчання гір – то справжній рай.
В наступному вже тридцять сьомий рік.
Тебе на смерть колишній друг прирік.
За мить Майдан, гудуть усі вітри.
В пошані не надовго правди кольори …
Нарешті спокій. Вдома. Рідний дім.
Ти обіймаєш ту, що наче стала всім.
І раптом зміна. І душевний крик.
Вона пішла. І бите скло. Долі барвник.
Немов би пульт душа в руках тримає.
Та рішення усі він сам чомусь приймає.
Спочатку в просторі, а потім в часі.
Хто б витримав? Де ж гавань та? Ніхто не знає.
А потім раптом з’явиться вона.
Все інше зупинилось. У невідомості низька ціна. Така одна.
Ти половинкою була. Знайшла.
Закінчилася просторо - і часозміна. Ми стоїмо біля вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772044
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2018
автор: Дружня рука