[color="#611f08"][i]Роль циніка не вийде насильно зіграти,
світу цього непотрібно, не будуть аплодувати.
Не думай, не кажи що в кохані все вже було,
це все брехня, а життя ще не пройшло.
Зупини потік напружених, поганих слів
не дивись так похмуро, ти і по іншому умів.
Твоя любов глибоко схована в життя туман.
Моя любов - життя безмежний океан.
Де мусони понесуть нас в цю далеку даль,
будемо тікати туди де не наздожене печаль.
Теплий бриз, якого так колись було мало
новизна, якої вже давним-давно не хватало.
На координатах цього кохання.
широта ти , довгота я
Ми відкриємо континент любові нової
землі невідомі почуттів нових.
Будемо як першопрохідці, будувати чудовий край
першими, як перші тубільці. свій особистий рай
Наново навчитись жити, в цій країні з першого дня.
Новий відлік пунктиром жирним , на карті буття.
Закоханими будемо ми довше чим вічність
Все можливе й неможливе перейде у дійсність.
Справжнє кохання, всі незгоди перенесе[/i][/color]
[b]Navigare necesse est, vivere non est necesse[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: Вовчик Рогоза