Я буду там, на обрії палати,
аби лиш ти зі шляху не зійшов.
Яскравим сонцем душу зігрівати.
Без скарг, без забаганок та умов.
Лише з тобою завжди поруч бути.
Дивитись в очі, слухати твій сміх.
Твій поцілунок, вкотре вже відчути,
як вперше...
...Цей плекаю в серці гріх.
Ці пишні квіти марного бажання.
Їм всохнути б давно. Але дощем
солодких слів їх зрошуєш. Вагання...
І серце знову обплетеш плющем.
Позбавиш волі, відбереш свободу
в тієї, що по суті не твоя.
Надріжеш серце - і кінці у воду...
А там вже й новий лист з календаря
додолу. Недорублені канати
складу дбайливо, у кутку, і знов
я буду там, на обрії палати,
аби лиш ти зі шляху не зійшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: Юлія Сніжна