[b]Д[/b]итячий спогад переважить мільйони дорослих
[b]А[/b]нтична статуя красивіша за п’яну і сумну сценічну зірку
[b]Й[/b]ому сподобалась та, що була остання
[b]М[/b]ісцями поміняв бог одиничку і четвірку
[b]Е[/b]поха вся нагадує мовча́зну і тривалу сцену
[b]Н[/b]іхто у ній не грає самостійну роль
[b]І[/b]скрить і одночасно спить. Вважає, що модерно
[b]Р[/b]озламано сценічну антресоль
[b]У[/b]же мені сміятись наче треба
[b]К[/b]идаюсь жартами немов сніжка́ми в тебе
[b]У[/b] тебе моє небо. Що ж зна́йду я для тебе в себе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: Дружня рука