Рідна моя Україна -
Біля вікна калина,
Біля ставу верба
В тиху воду загляда.
Маки цвітуть на роздоллі,
Волошки й ромашки у полі,
Люди прагнуть до волі,
Й до милості святої.
Прекрасна у нас країна,
Родюча наша земля,
Є ріки, моря, і гори,
Лісів і полів доволі.
Тому прагнуть її захопити,
Людей у крові потопити...
Війна за неї увсі часи.
Росіє! Чому ж ти спокою нам не даси?
Ще нам чорнобильська рана болить.
Скільки скалічених, скільки померлих?
Діток не народилось на світ,
Домівок своїх залишило повік?
А тут ще і Крим відібрали,
Неначе ноги у нас відірвали.
Та рвуть уже й Донбас,
І наплювати їм на нас.
Мову нашу плюндрують,
Віру нашу руйнують,
Душу із нас виймають
І на кілок саджають...
Без мови нема України,
Бо загинуть школи рідні,
І буде мати сину співати
Колисанку на чужій мові.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772115
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.01.2018
автор: Марія Романюк.