З твоїх очей зник дикий блиск бажання.
Свідомо не кидала я дрова
До полум’я, хоч знала, що настане
Ця мить. Але любов – жива.
Вона повсюди, як блакитне небо
Так високо, тепер не дотягтись.
Вуж-сум зміюкою вповза під ребра…
Десь зверху голос: все, забудь, змирись.
Не сперечаюсь, не втрачаю часу:
Пліч о пліч ми йдемо з тобою в бій,
Ми зможемо допомогти Донбасу.
Знайти роботу людям – наша ціль.
Тебе чекають вдома з пирогами,
Мене – готель, WHITE HORSE, інтернет.
Відпочивай, хороший мій. Настане
Світанок... і в житті новий сюжет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2018
автор: Пісаренчиха