Пробач, що більше не пишу
Листів, і віршів не римую.
Всі почуття у серці заглушу,
А ззовні і не скажуть, що сумую...
Лиш очі видають душевний стан,
Але крім тебе це ніхто не бачить.
Якщо не загашу я цей вулкан,
Життя мені такого не пробачить.
Ти знаєш, як нестерпно обирати,
Вирішувать що правильно, що ні...
Сказать «Привіт» чи просто промовчати,
Й топити сум в червоному вині...
Чи зможеш ти пробачити мене?
Хоч ніби і нема чого прощати...
Мабуть із часом гострий біль мине,
Але чи перестанемо скучати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2018
автор: Христинка Квіточка