Владиці Любомирові Гузару
присвячую
Чому Предтечу мудреці не прийняли?
Він більшим був
за весь Єрусалим!!
Вони самі до нього
в ходаках ходили:
в с е бачить слово
і сліпа — є сила!
в воду-ментал вповзали,
словом їх хрестив!
І виповзали
й спокушали підмостить:
Месія ти?
згоджуйсь:
можна в месії йти...
Велике серце! як тобі
у бре́хні йти?
Свій! — Свій своїм:
не рушив він закону...
червоні вояки
ще мов плащі червоні
сопли і примірялись в свояки!
Один такий!
Один з рубак, такий!
(Небесного Царя!)
Та-а-кий!!
І черв’яки —
рожевії віки.
Народу віра у Івана —
блискавка й грім! це не якийсь...
Первосвященники й вурдалаки́ —
геть мов погани, геть погани —
На тлі хрещаючої із Небес
Руки!!
Свіжак!
Як — Честь!... то спробуй
хто дробити —
за віру у Івана можуть вбити,
Не дивлячись хто, на лице — який!
«Не знаємо,
втечемо від Івана!»
«Все знаєм, але тільки без Івана».
І челядь п’яна.
От він — отакий.
З руки хрестив Христа!
Згорнуться ще — віки.
06.07.2013,
передсвято найбільшого із народжених жонами —
Іоана Предтечі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772385
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович