ВОДОХРЕЩЕНСЬКІ МОРОЗИ


   Пливе    у    сірій    безвісті    нудьга,
   пливе    безнадія    і    стиха    хлипає
   сум.    Плачуть    голі    дерева,    плачуть
   солом’яні    стріхи,    умивається    сльозами
   убога    земля    і    не    знає    коли    усміхнеться.
       Михайло    Коцюбинський.  «Fata    morgana»*
   
Шибок    не    видно    від    снігів,
Вода    у    хаті    замерзала,
Вітер    у    комині    звірів,
Черінь    холодна    прилипала.

Тілами    грілись    на    печі,
Ковдрою    повністю    вкривались,
Куди    не    кинеш    -    над    усім
Страшенна    бідність    лютувала.

Щоб    протопити    хоч    сміттям,
Зварити    борщ    чи    бараболю,
Вдова,    ризикуючи    життям,
Вночі    солому    крала    в    полі.

Не    украдеш,    не    проживеш  –
В    колгоспі    даром    працювали,
Податки    з    дому    ще    несеш  -
Все    цій    державі    було    мало.

На    плечах    вдів    і    їх    сиріт
З    руїн    країну    відновили
Після    війни    -    пішли    у    світ
Та    все    ж    по  –  людському    не    жили.

Воду    в    ставку    там    хтось    хрестив,
В    відрі    крижина    в    своїй    хаті,
Щоб    ти    так    мав    і    щоб    так    жив,
Хто    хоче    нас    назад    вертати…

Хоч    і    державу    свою    маєм,
Все    ще    по    -    старому    крадЕм,
Бо    нам    не    платять,    оббирають,
То    ж    виживаєм,    не    живем.

В    Дніпро    стрибають    бугаї,
Попи    з    кропилами    метляють,
У    місті,    в    селищі,    в    селі
Знов    бідність    клята    процвітає

Де    ж    та    правда    в    своїй    хаті?
Де      сила    і    воля?
Коли    ж    станем    панувати
У    сторонці    свОїй?

На    коліна    не    упали,
Отже,    є    надія,
Хоч    ні    разу    не    обрали
Ми    свого    Месію.

Україна    починається    з    тебе,
Нудьга    чи    безнадія,
Не    уповай    лише    на    небо,
А    здійснюй    свою    мрію.

Воду    і      дітей    хрестіть
Від    лоба    на    груди,
Не    виживайте,    а    живіть
Як    в    світах    кращих    люди!
         19.01.  2018р.,  Київ
*На    початку    20    та    21    століть    Україна    пройшла
через    страшні    експерименти    відчуження,
обезземелення    і    виселення    з    рідної    землі.
За    прогнозами    ООН    з    52млн.  українців  
в    1991р    в    ній    залишиться    у    2050р  біля    35млн.
(в    межах    1991р).  І    цей    прогноз    справджується,    
якщо    не    трапиться    чудо...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772386
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2018
автор: БГІ