Розірвали країну, мов собаки газету,
В позолоті будинки, в позолоті клозети.
Зруйнували заводи, божевільні мажори,
Ніби пси між собою, гризуться, потвори.
Не поділять ніяк роздержавлену здобич,
Та і як поділити, коли бик — їхній родич?!
Тож здалося бичкам, що на піку кар`єри,
Ось і корчать із себе чомусь бультер`єрів.
Україно моя, ти ж козацького роду,
Тож продовжимо бій за свободу народу!
Чи не час казнокрадів навіки позбутись?
Україно моя, чи не час схаменутись?
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Разорвали страну, как собаки газету.
В золочёных домах золотые клозеты.
Разпродали земельку, сожрали заводы
И как псы меж собою грызутся, уроды.
Не поделят никак шаровую добычу,
Да и как поделить, воспитанье-то бычье?
Показалось быкам, что на пике карьеры,
Вот и корчат бычки из себя бультерьеров.
Украина моя, ты ж козацкого роду,
Не пора ли убрать свору гадких уродов?
Не пора ли до шей блудных псов дотянуться?
Украина моя, не пора ли очнуться?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772404
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2018
автор: Віктор Чернявський