Вставай, Україно, ой не спи,
Прокиньтесь мої чорнобриві,
Бо більш не буде аже весни
Такої світлої і молодої.
Вкраїна устає з колін,
За волю бореться народ,
За життя майбутніх поколінь,
Аби не згинув український рід.
Кримські татари не мовчать,
Борються за свої права,
Джамала їде вже співать,
На Євробаченні перемагать.
Перемагає Україна скрізь,
Росію також переможе,
Надія є у нас усіх,
Тож спати нам не гоже.
Трубіте сурми у Карпатах
Та починайте наступ, вже
Долати труднощі пора -
На всіх фронтах війна іде.
Війна іде за Україну.
За що там бідні люди гинуть?
То ж починайте щось робить,
Досить нас грабувати і ганьбить.
Гей, ви, політикани, багачі
Народу свого палачі,
Знахабнілі та пихаті,
Сієте сльози в кожній хаті.
На вас також вже суд зійде,
Бо Бог все чує і все бачить,
Вам це даремно не пройде,
За людські сльози Бог заплатить.
Багатство ваше пропаде,
Все бур'янами поросте,
Не буде спокою уже ніде,
І кожен з вас тоді заплаче.
Покайтесь, прозрійте, схаменіться,
В крові людської не втопіться.
Життя - воно таке коротке,
До Бога краще наверніться.
Роздайте бідним, поможіть,
В могилу грошей не візьмете,
Та в землю, в економіку вкладіть,
А то все в банки їх кладете.
Та за кордони не везіть,
На Батьківщині їх лишіть.
Хай процвітає вже вона
І люди хай не мислять зла.
18.05.2016 рік.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2018
автор: Марія Романюк.