Мої найкращі друзі - коти собаки й свинка!
Всього їх тільки дев'ять і всі вони - мої!
Прокинувшись уранці, гасають без зупинки
І байдуже їм, мабуть, що бачу сяйні сни.
Мої лиш чують кроки - одразу всі у зборі.
Один поперед одним танцюють вальс бостон.
Приносять дружно миски: – "Дивися, ми голодні!
Готуй скоріш нам їжу" - волають в унісон.
Мерщій біжу на кухню, і хай сама ще сонна,
Закочую швиденько обвислі рукава.
Дивлюсь у холодильник, стає одразу сумно,
– Ну як мені зробити із мухи знов слона?
Тим часом всі на варті й чекають на дарунки.
Очей своїх не зводять, немовби жебраки.
І знову над плитою чаклую, мов чаклунка.
Варю, печу і смажу, шинкую буряки.
І кожен день у мене такі щасливі ранки,
А ще такі ж прекрасні і милі вечори.
Живуть і процвітають усі мої тваринки,
А я служу їм зранку й до пізньої пори.
У думах часто ставлю для себе запитання.
– Я хто для них? Хазяйка? – Упевнена, що ні!
Скажу вам по секрету, без зайвого вагання,
Вони у домі справжні, хвостаті хазяї.
– І хай там що, панове, панянки й милі пані,
Завдячую, що поряд вони зі мною є.
За віддані їх очі, за шубки надзвичайні,
За їх веселу вдачу і серце золоте.
20. 01. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2018
автор: laura1