Самотня жінка у вікно,
все долю виглядає.
Немає щастя вже давно,
душа і серце знає.
Не пахнуть медом вже уста,
ніхто їх не цілує.
І стала геть душа пуста,
ніхто вже не цінує.
Самотня жінка, як та свічка,
як віск стікає все життя.
Холодна постіль, темна нічка,
болить душа до забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2018
автор: Лариса Василишина